У відповідності до Положення про Щорічну наукову конференцію ІЯД НАН України журі конференції визначило найкращі доповіді учасників конференції (рішення журі затверджено вченою радою ІЯД НАН України 18.06.2026) в двох номінаціях:
І. Номінація "Найкраща доповідь (без вікових обмежень)":
Секція “Теоретична ядерна фізика”:
1. Перерізи утворення складних ядер в реакціях, індукованих свинцем,
В. Ю. Денисов (ІЯД НАН України);
2. Перерізи пружного розсіяння, одержані на основі потенціалу з урахуванням внеску кінетичної енергії нуклонів для реакції 16О+16О,
О. І. Давидовська (ІЯД НАН України);
Секція “Експериментальна ядерна фізика”:
3. Останні результати дослідження екзотичної структури баріонів у секторі легких кварків,
М. В. Романюк (ІЯД НАН України);
Секція “Фізика плазми та керованого термоядерного синтезу”:
4. Кеппінг та клемпінг у стелараторі Вендельштайн 7-X під час нагрівання на електронному циклотронному резонансі,
А. В. Тихий (ІЯД НАН України);
Секція “ Ядерна енергетика”:
5. Дослідження можливості застосування дистанційних засобів контролю доступу для сховищ, захисних та транспортних контейнерів ДІВ в умовах особливого періоду,
С. С. Драпей (ІЯД НАН України);
Секція “Радіаційна фізика та реакторне матеріалознавство”:
6. Застосування референсної температури RT0 як альтернативного індексу для оцінки в’язкості руйнування металу корпусів реакторів ВВЕР-1000,
В. М. Ревка (ІЯД НАН України);
7. Термодинаміко-кінетичний опис радіаційної аморфізації нанокристалічного SiC з урахуванням еволюції дефектів та нуклеації,
Ю. С. Білогородський (Інститут прикладної фізики НАН України);
Підсекція “Радіобіологія”:
8. Цитогенетична дозиметрія в системі радіаційної безпеки та аварійного реагування в Україні,
Н. М. Рябченко (ІЯД НАН України);
9. Швидкі метаболічні відповіді на іонізуюче опромінення у полівок, інтродукованих у порушене середовище зони відчуження: попередні результати,
Є. В. Тукаленко (ІЯД НАН України);
Підсекція “Радіоекологія”:
10. Обґрунтування вибору індикаторних об'єктів для моніторингу 137Cs у лісових екосистемах за змінних погодних умов,
Н. Є. Зарубіна (ІЯД НАН України).
II. Номінація "Найкраща доповідь від молодих вчених та здобувачів освіти":
Секція “Теоретична ядерна фізика”:
1. Обертові нейтронні зорі в наближенні деформованої ефективної поверхні,
А. А. Улеєв (ІЯД НАН України);
2. Індуковані кольорові заряди та ефективні вершини в намагніченій кварк-глюонній плазмі,
І. І. Гамольський (Національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро);
Секція “Експериментальна ядерна фізика”:
3. Уточнення схеми розпаду нукліду 234U,
Д. В. Касперович (ІЯД НАН України);
4. Моніторинг функціональних характеристик кремнієвої трекерної системи та області зіткнень ядер в експерименті CBM,
О. О. Кшиванський (ІЯД НАН України);
5. Моделювання оптичної поведінки довгих BGO-сцинтиляторів для прототипу кріогенного активного вето в рамках проєкту BINGO 2β,
Д. С. Коваленко (ІЯД НАН України);
6. На шляху до високоточної енергетичної калібровки в демонстраторі SuperNEMO: виявлення неврахованих енергетичних втрат,
Я. Є. Козіна (Фізичний факультет, КНУ імені Тараса Шевченка);
Секція “ Ядерна енергетика”:
7. Ефект накопичення нейтронів у сферичному газовому середовищі між джерелом нейтронів та відбивачем,
Л. Є. Крецул (НУ «Одеська політехніка»);
Секція “Радіаційна фізика та реакторне матеріалознавство”:
8. Дозиметрія малих фотонних полів: вплив типу детектора на фактори виходу,
К. В. Вільчинська (КНУ імені Тараса Шевченка, Клініка «Оберіг»);
Підсекція “Радіобіологія”:
9. Дослідження рівня глюкози в крові у двох родах гризунів, які населяють радіоактивно забруднені ділянки зони відчуження,
М. М. Грибенко (ІЯД НАН України та КНУ імені Тараса Шевченка);
10. Вплив хронічного опромінення в малих дозах на толерантність до глюкози в полівки в зоні відчуження Чорнобильської АЕС,
І. М. Лозовицька (ІЯД НАН України та КНУ імені Тараса Шевченка);
Підсекція “Радіоекологія”:
11. Методи візуального виявлення підозрілих радіоактивних обʼєктів,
С. В. Співак (КНУ імені Тараса Шевченка).