26–30 трав. 2025 р.
Часовий пояс Europe/Kyiv

Розрахунок залишкового енерговиділення опроміненого ядерного палива: методи ISO 10645/ANS 5.1, SCALE

28 трав. 2025 р., 10:00
20 хв
Секційна доповідь Атомна енергетика Атомна енергетика

Доповідач

Пан Сергій Ладан (Київський Академічний Університет, Інститут проблем безпеки АЕС НАН України)

Опис

РОЗРАХУНОК ЗАЛИШКОВОГО ЕНЕРГОВИДІЛЕННЯ ОПРОМІНЕНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА: МЕТОДИ ISO 10645/ANS 5.1, SCALE

С.П. Ладан$^{1,2}$, В. І. Борисенко$^{1,2}$

$^1$ Київський Академічний Університет, Київ, Україна
$^2$ Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Київ, Україна

Залишкове енерговиділення (ЗЕ) опроміненого/відпрацьованого ядерного палива (ОЯП, ВЯП) визначається радіоактивним розпадом продуктів поділу і трансуранових ізотопів. Основна частина ЗЕ (в перші ~10 років з моменту припинення опромінення ВЯП) визначається енергією β- і γ-випромінювання продуктів поділу.
В роботі проведено порівняння значень ЗЕ ОЯП/ВЯП, з параметрами запропонованими в стандарті [1], на основі моделювання у коді SCALE [2] та за моделями в [3, 4]. Розглянуто можливість використання [3, 4] для оперативного визначення ЗЕ ОЯП/ВЯП.
Відповідно до визначення [3, 4] потужність залишкового енерговиділення ядерного палива - це теплова потужність, що утворюється в результаті радіоактивного розпаду продуктів поділу і активації ядерного палива після зупинки ядерного реактора.
Після зупинки ядерного реактора (припинення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу) в опроміненому ядерному паливі наявні певні компоненти та продовжують відбуватись ядерні процеси, які є джерелом виділення теплової енергії.
Відповідно до ядерних процесів, які відбуваються в ядерному паливі і конструкційних елементах ТВЗ після опромінення, джерела генерації тепла будуть наступні:
- Продукти поділу;
- Важкі елементи – актиноїди;
- Поділи викликані нейтронами, що запізнюються;
- Спонтанний поділ;
- Конструктивні матеріали та елементи корпусу реактора.
В процесі опромінення уранового палива, трансуранові елементи синтезуються внаслідок реакцій захоплення (n, γ) на уранових ядрах палива та їх похідних, а також реакцій (n, 2n) та (n, p), ймовірність яких значно нижча та часто не враховується при розрахунках ЗЕ ядерного палива.
В даній роботі розглянуто два стандарти по розрахунку ЗЕ ОЯП - ANS 5.1, ISO 10645 в редакціях 2022 та 2014 років. Саме вони на думку авторів найбільш актуальні та релевантні для можливого застосування в Україні.
За ISO 10645 Розрахунок залишкового енерговиділення опроміненого палива LWR реакторів на UOX паливі протягом часу до 109 с проводиться за наступною формулою:

${P_N(t,T)=P_S (t,T)+P_B (t,T)+P_A (t,T)+P_C}$${_s}$${(t,T)+P_E (t,T)}$ (1)

де, $P_S$: потужність ЗЕ продуктів поділу ( $^{235}U, ^{238}U, ^{239}Pu, ^{241}Pu$)

${P_S(t,T)=\sum_{i=1}^{4} \sum_{k=1}^{m}}$ ${\frac{{P_i}_k} {Q_i}\sum_{j=1}^{23}[}$${\frac{{{\alpha_i}_j}}{{{\lambda_i}_j}}{(1-e^{{{-\lambda_i}_j}T_k })e^{-{{\lambda_i}_j}t_k }}]}$ (2)

$P_B$: внесок $^{239}U$, $^{239}Np$; $P_A$: внесок інших нуклідів (актиноїдів); ${P_C}_s$: внесок $^{134}Cs$;

$P_E$: потужність ЗЕ захоплення нейтронів іншими продуктами поділу;

$T, T_k$: час опромінення повний та час опромінення протягом інтервалу $k$, відповідно;

$t$: час після зупинки опромінення; $t_k$ – час від моменту закінчення часу роботи на потужності $T_k$;

${P_i}_k$: сумарна теплова потужність палива протягом поділу;

$Q_i$: сумарна теплова потужність одного поділу нукліду $i$;

${\alpha_j}_i$,${\lambda_j}_i$: частка та стала $і$-ої групи ядер ЗЕ, утворених при поділі ізотопу $j$, відповідно.

В якості об’єкта для розрахунків було використано параметри реальної ТВЗ з початковим збагаченням 4,4%, вигоранням 6 МВт·д/кг U та питомою потужність 40 МВт/т U.
Розрахунки залишкового енерговиділення відповідно до [4] проводились:
- З урахуванням лише доданку $P_S$ – вклад в ЗЕ продуктів поділу $^{235}U, ^{238}U, ^{239}Pu, ^{241}Pu$, відповідно до (2)
- Моделювання проводилось за допомогою Python з відповідними бібліотеками: SciPy, NumPy, MatPlotLib
- Початкові дані щодо часток вкладу нуклідів розраховувались за допомогою функцій інтерполяції відповідно до [7]
- Зміна графіку навантаження в даній роботі не розглядалась
Розрахунки залишкового енерговиділення в SCALE проводились для реальних параметрів TBЗ в програмному коді SCALE за допомого модулів TRITON, ORIGEN-S та OPUS.
На Рис. 1 відображено графіки ЗЕ розраховані в коді SCALE та відповідно до [4].
enter image description here
Рис. 1. Залишкове енерговиділення, розраховане відповідно до ISO 10645/ANS 5.1 та SCALE.
В роботі показано, що розрахунок залишкового енерговиділення опроміненого ядерного палива відповідно до [3, 4] з високою точністю (різниця менше 5% в інтервалах часу 10-1200 діб від зупинки реактора) корелює з розрахунком залишкового енерговиділення за допомогою коду SCALE. Що дає припущення щодо можливості використання розрахунків ЗЕ базуючись на основі моделей ISO 10645/ANS 5.1 в системі внутрішньореакторного контролю, за рахунок використання меншого часу на підготовку розрахунків та меншого часу самих розрахунків, а також відсутності необхідності деталізованих даних технічних параметрів конкретної ТВЗ та умов її експлуатації (спрощення, які прийняті в стандартах [3, 4]).
Для часу менше ніж 10 діб різниця в розрахунку ЗЕ більше ніж 5% може бути пояснена вкладом не врахованих в розрахунку по ISO 10645 від нуклідів $^{239}U$ та $^{239}Np$ – доданок $P_B$ в (1).
В періоди часу більше 1200 діб різниця може бути пояснена - не врахуванням вкладу $^{134}Cs$ та інших актиноїдів (крім $^{239}U$ та $^{239}Np$), які мають вагомий вклад в ці періоди часу – доданки $P_A$ та $P_C{_s}$ в (1).

  1. СОУ НАЕК 099:2023 Поводження з ядерним паливом. Радіаційні характеристики і залишкове енерговиділення відпрацьованих тепловидільних збірок ВВЕР-1000.
  2. SCALE Code System. Oak Ridge National Laboratory: official website.
  3. ANSI/ANS-5.1, 2014. Decay Heat Power in Light Water Reactors.
  4. ISO 10645:2022. Nuclear energy - Light water reactors - Decay heat power in non-recycled nuclear fuels.
  5. Борисенко В. І., Горанчук В. В., Юров М. С. Ядерна енергетика та довкілля 2(26) (2023) 3
  6. Юров М. С., Борисенко В. І. Ядерна енергетика та довкілля 3(29) (2024) 8.
  7. R.W. Mills at al. Nuclear Engineering and Technology 52 (2020) 2130

Основні автори

Володимир Борисенко (Київський Академічний Університет, Інститут проблем безпеки АЕС НАН України) Пан Сергій Ладан (Київський Академічний Університет, Інститут проблем безпеки АЕС НАН України)

Матеріали презентації

Матеріали поки відсутні