Доповідач
Опис
Бета-розпад $^{231}$Th
Г. П. Куртєва
Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ
Для розрахунків використано метод, в якому враховуються квазічастинкові й багатофононні (до десяти фононів) стани основної смуги парно-парного остова, а також вплив вакуумних флуктуацій квазічастинок на перенормування одночастинкових моментів і ефективних сил [1]. Спочатку в рамках дінамічної колективної моделі (ДКМ) розраховуються енергії, магнітні дипольні й електричні квадрупольні моменти, спектроскопічні фактори основного й збудженого станів $^{231}$Pa, а також зведені ймовірності електромагнітних переходів між ними. Розрахунок бета-розпаду проводиться після обчислення цих спектроскопічних характеристик без введення додаткових параметрів.
Процес бета-розпаду залежить головним чином від взаємного розташування заповнюваних протонної й нейтронної оболонок. У $^{231}$Pa понад протонну оболонку Z=82 є 9 протонів, а понад нейтронну оболонку N=126 є 14 нейтронів. Цей ізотоп відрізняється від ядер з області А=100 більшою щільністю рівнів і сильною залежністю структури станів від трьох варіаційних параметрів моделі.
Наведено lg ft для переходів на збуджені стани $^{231}$Pa: експериментальні [2] та розраховані в ДКМ.
Для цієї області мас ядер розраховані значення слабо залежать від кількості врахованих складових в матричному елементі гамільтоніана слабкої взаємодії, на відміну від ядер з області А=100. Використовується таке ж перенормування констант слабкої взаємодії, що і для ядер з області А= 100.
- И.Н. Вишневский, Г.Б. Крыгин, А.А. Куртева и др. ЯФ. 57 (1) (1994) 17.
- www.nndc.bnl.gov Evaluated Nuclear Structure Data File.
