26–30 трав. 2025 р.
Часовий пояс Europe/Kyiv

Властивості високоенергетичних резонансних станів у ядрі $^{8}$Ве

29 трав. 2025 р., 11:00
20 хв
Секційна доповідь Теоретична ядерна фізика Теоретична ядерна фізика

Доповідач

Віктор Іванович Жаба (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України)

Опис

Властивості високоенергетичних резонансних станів у ядрі $^{8}$Ве

В. І. Жаба, В. С. Василевський, Ю. А. Лашко

Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Київ, Україна

Досліджено природу та структуру високоенергетичних резонансних станів у $^{8}$Be, розташованих поблизу порогу p+$^{7}$Li. Для вивчення формування цих резонансів використовується мікроскопічна багатокластерна та багатоканальна модель [1, 2]. Предметом нашого вивчення є структура та домінантні канали розпаду подвійних резонансних станів (резонансів-близнюків) з позитивною парністю (1+, 2+, 3+ та 4+).
Оскільки основна увага приділяється аналізу збуджених станів поблизу порогу розпаду $^{7}$Li+p ядра $^{8}$Ве, важливо розглянути всі трикластерні конфігурації, які можуть генерувати найважливіші бінарні канали в цьому діапазоні енергій. Для цього ми використовуємо два окремі модельні простори, кожен з яких розроблений для врахування певного набору трикластерних конфігурацій та відповідних бінарних каналів. Перший модельний простір складається з трьох трикластерних конфігурацій:
$^{4}$He + $^{3}$H + p, $^{4}$He + $^{3}$He + n, $^{4}$He + d + d,
які дозволяють нам врахувати такі бінарні канали:
p + $^{7}$Li, $^{3}$H + $^{5}$Li, n + $^{7}$Be, $^{3}$He + $^{5}$He, d + $^{6}$Li, $^{4}$He + $^{4}$He.
Другий модельний простір доповнює перший, включаючи додаткову трикластерну конфігурацію $^{4}$He+2p+2n, що дозволяє розглянути два додаткові бінарні канали: 2n+$^{6}$Be, 2p+$^{6}$He. Одна зі складових кожного бінарного каналу розглядається явно як двокластерна підсистема. Тому модель забезпечує більш реалістичний опис внутрішньої структури взаємодіючих кластерів, кожен з яких має різні характеристики кластеризації. Більше того, цей підхід дозволяє враховувати поляризацію кластерів, тобто здатність кластерів змінювати свій розмір і форму при наближенні до іншого кластера.
Як нуклон-нуклонну взаємодію ми обрали потенціал Хасегави-Нагати. Вхідні параметри моделі підібрані так, щоб відтворити енергії основного 3/2− та першого збудженого 1/2− станів $^{7}$Li та $^{7}$Be.
Дана модель пояснює, як формуються резонансні стани 2+, що лежать нижче порогу p+$^{7}$Li. Продемонстровано, що ці резонанси є станами Фешбахівського типу, що виникають внаслідок зв'язку відкритого каналу $^{4}$He+$^{4}$He із закритими каналами p+$^{7}$Li, n+$^{7}$Be та d+$^{6}$Li при цих енергіях. Загалом, цей підхід забезпечує реалістичний опис експериментально спостережуваного резонансного спектру [3] поблизу порогу розпаду $^{7}$Li+p, включаючи стани негативної парності 1− та 2−. Наші результати узгоджуються з іншими мікроскопічними розрахунками [4-6], але пропонують більш детальне розуміння внутрішньої структури та шляхів розпаду цих резонансів.
Ми провели детальний аналіз структури резонансних станів близнюків 1+, 2+, 3+ та 4+ та визначили їхні домінуючі канали розпаду. Продемонстровано, що кластерна поляризація відіграє вирішальну роль у формуванні цих резонансів-близнюків. Показано, що з вибраним нуклон-нуклонним потенціалом неможливо отримати два резонансні стани 2+ нижче порогу p+$^{7}$Li без врахування кластерної поляризації. Без поляризації один з цих резонансів знаходиться трохи нижче порогу p+$^{7}$Li, тоді як другий - вище нього. Врахування кластерної поляризації значно знижує другий резонансний стан 2+, що добре узгоджує обидва резонанси з експериментальними даними.
На противагу цьому, енергії 1− та 2− резонансів поблизу порогу розпаду $^{7}$Be+n ядра $^{8}$Be значною мірою нечутливі до ступеня поляризації бінарних підсистем. 2− резонанс та найнижчий 1− стан можуть бути пов'язані з розсіянням нейтронів на основному та першому збудженому станах $^{7}$Be відповідно, тоді як другий 1− резонанс узгоджується з конфігурацією розсіяння $^{3}$He на $^{5}$He.
Вплив резонансних станів на поперечні перерізи та астрофізичні S-фактори реакцій буде досліджено в наступній роботі. Особлива увага буде приділена області низьких енергій у вхідних каналах реакцій, які включають утворення та розпад ядер $^{6}$Li, $^{7}$Li та $^{7}$Be.

  1. Y.A. Lashko, V.S. Vasilevsky, V.I. Zhaba. Phys. Rev. C 109 (2024) 045803.
  2. V.I. Zhaba, Yu.A. Lashko, V.S. Vasilevsky. Many-channel microscopic cluster
    model of $^{8}$Be. I. Formation of high-energy resonance states 2025. arXiv:2503.23222 [nucl-th].
  3. D.R. Tilley et al. Nucl. Phys. A 745 (2004) 155.
  4. P. Descouvemont, D. Baye. Nucl. Phys. A 573 (1994) 28.
  5. J.P.L. Fernandez, N. Michel, M. Ploszajczak. EPJ Web of Conferences 311 (2024) 00016.
  6. P. Gysbers et al. Phys. Rev. C 110 (2024) 015503.

Основні автори

Віктор Іванович Жаба (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України) Віктор Семенович Василевський (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України) Юлія Анатоліївна Лашко (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України)

Матеріали презентації

Матеріали поки відсутні