Доповідач
Опис
Плазма розглядається як середовище, що підтримує високоградієнтні електромагнітні хвилі, електричне поле яких сягає $Е(В/см)=[n_p\, (см^{-3})]^{1/2}$, тобто в плазмі щільністю $n_p=10^{18}\,см^{-3}$, $Е =10^9\,В/см$. В запланованих до вводу в дію колайдерів, що призначені для фізики високих енергій, темп прискорювання, обмежений електричним пробоєм металевої структури, є на 3 порядки меншим ($30\,МеВ/м$ в ILC (Японія); $100\, МеВ/м$ в CLIC (ЦЕРН, ЕС).
Використання плазми як прискорювальної електродинамічної структури дозволяє радикально зменшити габарити та вартість майбутніх колайдерів, базованих на нових методах високоградієнтного прискорювання кільватерними полями, що збуджуються в плазмі пучковим (згусток з великим зарядом) або електромагнітним (потужний лазерний імпульс або високовольтний однополярний імпульс) драйвером.
Представлені основні результати теоретичних та експериментальних досліджень такого методу прискорювання заряджених частинок у плазмі, проведених в ННЦ ХФТІ та у світі. Обговорено стан робіт по цьому напрямку та деякі перспективи.
