Доповідач
Опис
Представлено нові експериментальні дані пружного розсіяння α-частинок на мішені тритію при енергії Elab(α) = 84.2 МеВ (Ес.ц.м. = 36.09 МеВ). Вимірювання експериментальних даних для кутових розподілів проводились на Київському циклотроні U-200P НАН України. Мішень була виготовлена шляхом насичення атомами тритію титанової фольги, товщина тритію становила 0.15 мг/см2, титану 2.6 мг/см2. Продукти реакції реєструвались за допомогою ΔE–E телескопів, які забезпечували розділення локусів зареєстрованих частинок за зарядами та масами.
Отримано кутові розподіли пружного розсіяння α + t при енергії Ес.ц.м. = 36.09 МеВ в повному кутовому діапазоні. Аналіз проведено за оптичною моделлю (ОМ) та методом зв’язаних каналів реакцій (МЗКР). В МЗКР-розрахунках схема зв’язку каналів включала пружне розсіяння α + t та передачу протона між цими ядрами, як основні процеси. Як початковий набір параметрів ОМ потенціалу для опису взаємодії ядер α + t, використано потенціали у формі Вудса-Саксона (WS) для взаємодії d + α [1] та α + α [2] при близьких енергіях Ес.ц.м. ~ 36 МеВ, але узгодження МЗКР-перерізів з експериментальними даними пружного розсіяння α + t виявилось незадовільним. Тому, з одночасної найкращої підгонки МЗКР-перерізів до експериментальних даних (Рис.1) було визначено параметри WS-потенціалу з об’ємною дійсною та уявною частинами для взаємодії α + t та значення спектроскопічного фактору C2S = 1.33 ± 0.05 для системи α → t + p, яке добре узгоджується із значенням C2S = 1.32 для дзеркальної системи ядер α → 3He + n, отриманим авторами роботи [3] з МЗКР-аналізу кутових розподілів пружного розсіяння α + 3He. Оскільки отримані значення SF залежать від геометричних параметрів потенціалу зв’язку t + p, було побудовано залежність отриманих значень SF з найкращої підгонки МЗКР-перерізів до експериментальних даних від різних значень радіусів Rb потенціалу зв’язку t + p. Виявилось, що залежність SF від Rb є лінійною та плавною, натомість значення квадратів асимптотичного множника нормування (ANC2) швидко зростають по експоненті при збільшенні Rb, що, можливо, пов’язано з неповерхневим характером взаємодії ядер α + t.
