Координатори
Радіоекологія: Засідання 1
- Володимир Тришин (Інститут ядерних досліджень НАН України)
- Ганна Прокопюк (ІЯД)
Радіоекологія: Засідання 2
- Ганна Прокопюк (ІЯД)
- Володимир Тришин (Інститут ядерних досліджень НАН України)
Опис
Радіоекологія
-
Ганна Прокопюк (ІЯД)30.05.25, 11:15РадіоекологіяСекційна доповідь
У роботі запропоновано простий метод визначення активності 90Sr в чорнобильських зразках, що базується на комбінації гамма- та бета-спектрометрії, з використанням кремнієвого детектора для визначення відношення активності 90Sr/137Сs, що дозволяє уникнути складних процедур радіохімічного виділення. Для валідації методу було створено бета-спектрометричну систему, розроблено модель...
Go to contribution page -
Ірина Павленко (ІЯД)30.05.25, 11:35РадіоекологіяСекційна доповідь
Наведені дані багаторічного комплексного радіаційного моніторингу в зоні впливу дослідницького реактора ВВР-М за 2001-2024 рр.
Go to contribution page -
Д-р. ВОЛОДИМИР БЕЛЯЄВ (Institute of Hydrobiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine of the)30.05.25, 11:55РадіоекологіяСекційна доповідь
Метою роботи була оцінка ефективності вилучення надземних органів гелофітів у короткостроковій перспективі після разового аварійного надходження радіонуклідів до рибогосподарських водойм, які характеризуються різним ступенем заростання.
Go to contribution page
За розробленою моделлю, оцінили ступінь самоочищення надземних органів рослин через 1–3, 10 та 30 діб після моменту надходження радіонуклідів до водойми.... -
Д-р. Наталія Шевцова (ІГБ НАНУ)30.05.25, 12:15РадіоекологіяСекційна доповідь
Проведено анатомо-морфометричні дослідження одного з органів репродукції рослини, а саме, волоті, домінуючого виду фітоценозів повітряно-водних рослин водойм Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) – очерету звичайного Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. Дослідження виконували на найбільш забруднених водоймах ЧЗВ – озерах Глибоке, Азбучин, Далеке, Янівському затоні р. Прип’ять, а також...
Go to contribution page -
Пані Марія Меньковська (Інститут Гідробіології НАН України)30.05.25, 12:35РадіоекологіяСекційна доповідь
ДИНАМІКА РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ІХТІОФАУНИ ВОДОЙМИ-ОХОЛОДЖУВАЧА ЧАЕС УПРОДОВЖ 2013-2024 РР.
Go to contribution page
М. О. Меньковська, О. Є. Каглян, В. В. Беляєв, Д. І. Гудков
Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна
Водойма-охолоджувач (ВО) Чорнобильської АЕС (ЧАЕС), яка функціонувала як частина технологічного циклу електростанції, після аварії стала об’єктом тривалого... -
Олександр Каглян (Інститут гідробіології НАН Украинї)30.05.25, 12:55РадіоекологіяСекційна доповідь
Надходження радіонуклідів у довкілля і подальші процеси їх розподілу, міграції та фізичного розпаду визначають динаміку вмісту радіонуклідів в основних компонентах водних і наземних екосистем та обумовлене ними опромінення біоти. При проведенні радіоекологічних досліджень водойм особливий інтерес викликають риби, які займають верхні трофічні рівні у прісноводних біоценозах і є об'єктами...
Go to contribution page -
Проф. Dmitri Gudkov (Institute of Hydrobiology)30.05.25, 13:35РадіоекологіяСекційна доповідь
Процеси природного самоочищення непроточних водойм Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) відбуваються надзвичайно повільно, у зв'язку з чим екосистеми більшості заплавних озер, стариць і затонів і дотепер мають високі рівні радіонуклідного забруднення всіх компонентів. Забруднення радіоактивними речовинами водойм і, пов’язане з ним опромінення біоти, спричиняє ураження водних рослин і тварин на...
Go to contribution page -
Валентин Процак (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України і НАН України)30.05.25, 13:55РадіоекологіяСекційна доповідь
Представлені результати дослідження динаміки вологості впродовж року та розподілу запасу активності радіонуклідів у шарах лісової підстилки на експериментальній ділянці лісу у Зоні відчуження в районі н.п. Копачі. Дані результати є важливими для оцінки значень коефіцієнта емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок лісових пожеж. Аналіз отриманих результатів показує, що співвідношення вологість...
Go to contribution page -
Олександр Коваленко (ІЯД)30.05.25, 14:15РадіоекологіяСекційна доповідь
Ефективна детритізація газових викидів є критично важливою для захисту довкілля та здоров’я населення. Проте надійність таких систем може знижуватись через різні аварійні фактори: пошкодження обладнання (зношення труб, несправність фільтрів, вихід компресорів з ладу), відхилення технологічних параметрів (температура, тиск, вологість) або зовнішні фактори (землетруси, пожежі, диверсії). Це може...
Go to contribution page -
Тетяна Тугай (Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна")30.05.25, 14:35РадіоекологіяСекційна доповідь
Після аварії на ЧАЕС багатомільйонне населення територій, які зазнали радіоактивного забруднення з аварійного реактору, та всі представники біоти, які мешкають на цих територіях, перебувають під впливом хронічного опромінення. Через майже 40 років після Чорнобильської катастрофи особливої актуальності набуло дослідження ефектів хронічного опромінення за низьких потужностей дози та формування...
Go to contribution page -
Д-р. Yevhen Tukalenko (Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine)30.05.25, 14:55РадіоекологіяСекційна доповідь
Широке використання атомної енергії, навіть за умов суворого дотримання регламентних правил, завжди супроводжується ризиком опромінення персоналу, населення та біоти внаслідок аварійних інцидентів на реакторах атомних електростанцій, за використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині та промисловості, внаслідок військових конфліктів або терористичної діяльності, а також під час...
Go to contribution page